У школах панує радянська модель підпорядкування
В українських школах досі панує радянська модель підпорядкування, що не дає дітям простору для розвитку комунікацій. Про це під час відвідання Всеукраїнського фестивалю робототехніки Robotica-2017 сказала міністр освіти Лілія Гриневич.
«Зараз ми продовжуємо збирати драйверів реформ з усієї України і навіть за її межами – людей, що знають, як будувати сучасну освіту, котра буде корисною і цікавою для дітей. У рамках підготовки дітей до цієї олімпіади розроблено унікальні навчальні матеріали для вчителів, створено спеціальні навчальні програми. І ми сподіваємося, що нам вдасться розширити співпрацю з LEGO для використання цих напрацювань на благо українських дітей», – підкреслила Лілія Гриневич.
За словами одного з організаторів олімпіади Оксани Стоєцької, в інших країнах до розвитку робототехніки глибше залучені як інші компанії, так і держава. Вона наголосила, що часто самі команди школярів, які беруть участь в олімпіаді, успішно знаходять спонсорів, котрі допомагають їм реалізовувати свої проекти.
У свою чергу Лілія Гриневич підкреслила, що для того, щоб наші діти вміли і мали сміливість це робити, їх необхідно цьому навчити.
«Ця якраз і є ті м’які навички, яких абсолютно не дає сьогоднішня українська школа. Залучення такої допомоги потребує вміння організуватись у команду, створити проект, знайти і зв’язатися зі спонсорами, прорахувати бюджети і представити себе. Усього цього, на жаль, ми не розвиваємо у наших дітях, адже в наших школах досі панує радянська модель підпорядкування, що не дає простору для розвитку такої комунікації», – наголосила міністр освіти.
Вона також зазначила, що робототехніка це напрям, що потребує об’єднання знань з математики, фізики, інформатики, і в його межах діти мають можливість засвоювати знання через діяльність, творчість, це стимулює інтерес і розвиває любов до предметів, які усі звикли вважати нудними.
Цього року у фестивалі взяли участь понад 3 тисяч учасників, які склали 350 команд. Молодь з різних регіонів представляла свої проекти на науково-технічному турнірі за міжнародними програмами First LEGO League і First LEGO League Junior.
Лілія Гриневич та представник LEGO домовились про проведення зустрічі, в межах якої можна буде обговорити варіанти більш глибокої та плідної співпраці.
| Результативність
контрольних зрізів навчальних досягнень
учнів 5-9
класів з предмету"Основи здоров'я"
за І семестр
по
Межирічківській загальноосвітній школі
Кондратюк Ольга Іванівна вчитель основ здоров’я Межирічківська загальноосвітня школа
АКТИВІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ
ПРАКТИЧНИХ ТА ТВОРЧИХ ЗАВДАНЬ.
У своїй практиці використовую різні форми і методи
навчальної діяльності: стимулювання учнів до вільного висловлювання думки,
самостійно пошукова робота з підручником
та додатковими джерелами, використання ІКТ на уроках основ здоров'я. На свої уроках впроваджую тренінгову форму
навчання, яка спрямована на формування у дітей відповідального ставлення до
свого здоров’я, на розвиток відповідних умінь та навичок, які зменшують
схильність підлітків до ризикованої
поведінки, посилення мотивації до здорового способу життя.
.
А також використовую такий вид роботи, як “
Перефразування” цитат про здоров'я та рухову активність:
1.
Вчитель зачитує цитату, яка лунає
епіграфом на початку уроку для всіх учнів (мотиваційний
компонент).
2. Учні
роблять своє перефразування до прослуханої
цитати про здоров’я та рухову активність (3- 5хв.).
3. Учні по черзі зачитують своє перефразування до цитати.
4. Вчитель
визначає учнів, що зробили кращі перефразування.
5. Вчитель
оголошує про початок участі учнів у творчому
конкурсі на кращу « блок-схему » до цитати про здоров’я та рухову активність,
перевірку якого здійснює
наприкінці уроку, в межах підведення підсумків.
Таким чином, серед великої кількості нетрадиційних
технологій, що пропонуються в методичній літературі, я виокремила лише ті, що
отримали найширше практичне втілення у моїй діяльності. Різні види діяльності —
це єдиний комплекс заходів, в яких формується активна особистість, розвивається
пізнавальний інтерес, поліпшується їх успішність, розвивається творчість. Учні
навчаються творчо працювати й давати оцінку творчим роботам інших, вчаться оцінювати й свою роботу. Завдання
вчителя — допомогти розкрити дитині в собі всі свої запаси творчості та спрямувати
їх у правильне русло. Найголовнішим своїм обов’язком у викладанні
курсу з основ здоров'я я вважаю озброєння учнів міцними, сталими знаннями,
виробленням в них зацікавленості предметом та виконання позитивного ставлення
до здорового способу життя
Нестандартні
уроки стимулюють пізнавальну активність, сприяють розумовому розвитку. Ігри
привчають учнів до колективної форми. Такі уроки більше подобаються учням, вони
підвищують інтерес до навчального предмету. Навіть пасивні діти хочуть вступити
в гру. Всі види роботи: тренінги, дебати, ігри, проекти вимагають певних знань.
Саме тому я допомогаю своїм учням перебуваючи поруч, направляючи на шлях
творчості.
Надзвичайно важливою умовою навчання є добра психологічна
атмосфера, яка сприяє навчанню та вихованню творчої індивідуальності. Вчитель
- це
не тільки гарний фахівець, а й гарний психолог, який добре розуміє дітей та
захищає їх інтереси. У своїй педагогічній діяльності дотримуюсь правил
спілкування з учнями, поважаю
погляди і думки учнів, пам'ятаю, що маю справу з дитячим світом думок і
поглядів; розумію, що учневі під силу, а
що ні; вмію помічати найменші успіхи учнів; ціную
довіру та любов дитини до себе.
Лист від 11.07.2016 року № 488/18-09 "Про проведення Тижнів знань безпеки життєдіяльності у навчальних закладах області у 2016-2017 навчальному році" | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Cценарій загальношкільного свята першого дзвоника 2016р.
СВЯТО ПЕРШОГО ДЗВОНИКА
Мета: забезпечити активізацію учнів першого навчального
дня, розвиток організаторських, творчих і пізнавальних здібностей,
формування культури навчальної праці.
Оформлення: повітряні кульки, святкові плакати, прапорці жовто-
блакитного кольору, музичні композиції про школу.
Технічні засоби: комп’ютер, мікрофони, акустична система.
Звучить урочиста музика.
Дівчинка
Промайнуло літо непомітно,
В спогадах лишивши теплий слід.
І школа нам усміхається привітно,
Обіцяючи відкрити новий світ.
Хлопчик
Знову вересень кличе до школи,
До незвіданих даль і доріг.
Поспішаю із вранішнім сонцем,
Щоб ступить на знайомий поріг.
Ведучий. Доброго ранку, дорогі учні!
Ведуча. Доброго ранку, шановні гості, вчителі та
батьки!
Ведучий
Сьогодні у нас знову свято,
Тут обличчя знайомі давно,
І прийшли ми в цей дім, щоб пізнати
Новий світ, мов нове полотно.
Ведуча
Ми вас раді, друзі, вітати,
Хтось на старт, хтось на фініш прийшов.
І приємно тепер нам згадати,
Скільки цінного тут знайшов.
Ведучий
Посміхається вся країна,
Літо нас проводжа на урок,
Зустріча осінь дружну родину
І збирає на перший дзвінок.
Ведуча. Барвиста осінь зустрічає нас важливим, уро-
чистим, незабутнім святом. Схвильовано радіють
учні, вчителі, батьки. Рясніють квіти, сяють посмішки.
Ведучий. Сьогодні радісний і хвилюючий день.
В очах випускників — сум, бо для них цей на-
вчальний рік — останній. А в очах першокласни-
ків — гордість і тривога, адже вони прийшли до
школи вперше.
Видавнича група «Основа» No 8 (141) серпень 2016 р.
ХІД ЗАХОДУ
Ведуча
Перший раз у перший клас
Прийшли сьогодні малюки.
Ласкаво просимо до нас,
Вам аплодуєм залюбки!
Ведучий
Йдуть замріяні і чинні,
Радість ллється через край.
Зустрічай їх, Україно,
Рідна школо, зустрічай!
Під мелодію виходять учні 1-го класу, за руки їх ведуть
старшокласники. Діти проходять повз своїх батьків, ті оси-
пають їх житом і пшеницею. У ці хвилини одна з матерів
читає вірш-благословення.
Мати (на фоні фонограми «Пісня про рушник»
А. Малишка)
Ви йдете назустріч сонцю й мріям,
Вас чекають казкові дива.
Наші сонечка, ви запорука всім надіям,
Хай же буде вам дорога ця легка.
Ви сьогодні, як промінчики ранкові,
Посміхаєтесь, радієте усі.
У ваших руках квіти веселкові,
А сердечка, наче вогники ясні.
Матінкою вишитий рушник,
Хай простелиться, малята, перед вами.
І благословення хай звучить,
Всіяне пшеницею й житами.
Хай з легкої отчої руки
Путь проляже вам у знань країну.
Гордо й впевнено крокуйте, малюки,
Ви для тат і мам надійна зміна.
Ведуча
Україна дітей своїх щиро вітає,
До грудей пригортає крильми.
Добрі, мудрі зростаймо, бо кожен це знає,
Що Україна — це ми!
Ведучий. Урочисту лінійку, присвячену святу Пер-
шого дзвоника, початку нового навчального року,
оголошую відкритою!
Ведуча. Право підняти прапор України надається
________.
Звучить Державний гімн України.
Ведучий. Наша Україна — єдина і неподільна! Тому
за подіями, які відбуваються в зоні АТО, з болем
і надією стежать усі українці, бо за нашу Україну
39
СЦЕНАРІЇ
борються найкращі сини нашої незалежної суве-
ренної держави, воїни, які захищають її цілісність.
Ведуча
Зловіща хмара землю огорнула,
І затужили в матерів серця,
Війна нашу країну не минула,
Небесна сотня в сотні перейшла.
Хто розпочав війну серед братів?
Вкраїну поливати кров’ю досить!
О Боже, покарай ти нелюдів-катів!
Народ не хоче війн, а хоче мирно жити,
Трудитися, виховувать дітей.
Сльозам згорьованих вже досить лити.
О Боже, захисти від знищення людей.
Настане день, коли востаннє
Вмиратимуть герої-вояки,
Вшануймо їх хвилиною мовчання,
І будем пам’ятати їх повік.
Хвилина мовчання.
Ведучий
Ці 90 літніх днів...
Їх надто мало вам, щоб відпочити.
Їх мало, що устигнути, поспіти,
Що розпочати, щось ще доробити.
Ведуча
Та їх багато, що усе забути.
Задачі, вправи — скільки в них мороки!
І за канікули всі ледве що згадають,
Що є таке поняття, як «уроки».
Тож першим нам про школу нагадає,
Дасть пильні і суворі настанови,
Урок нам перший дасть і привітає директор школи.
Ведучий. До вітального слова запрошуємо директо-
ра _________.
Ведуча
Шановні друзі! В нашій дружній родині,
Що школою зветься, є присутні гості,
Бо так здавна ведеться.
Ми їх бачити раді на нашому святі,
Бо на теплі слова наші гості багаті!
Ведучий. Слово для привітання надаємо ________.
Ведуча
Співуча моя Україно,
Хай буде щасливим твій шлях,
Хай пісня твоя солов’їна
Лунає, як нині, в віках.
Виступ вокальної групи. Пісня «Україна — це ми!»
(слова Ю. Рибчинського, музика Н. Петраш).
Народились ми в Україні
На Поліссі, на Буковині,
На Поділлі і на Волині,
Біля сивих Карпат і в Криму.
No 8 (141) серпень 2016 р. ВИХОВНА РОБОТА В ШКОЛІ
WWW.OSNOVA.COM.UA
Краю рідний мій, любий краю,
Якщо хтось мене запитає:
«Що таке, скажи, Україна?»
Я скажу відверто йому.
Приспів:
Україна — це я! Україна — це ти!
Україна — це ми! Україна!
Дивний спів солов’я,
В білих квітах сади
Чорне море, Донбас, полонина!
Ми — єдина сім’я,
Сестри ми і брати,
Ми з тобою і є ця країна!
Україна — це я! Україна — це ти!
Україна — це ми! Україна!
Україна — це наша мова,
Кобзаря палаюче слово,
Це Дніпро стрімкий і Черемош,
Це смереки такі чарівні,
Але в першу чергу — це люди,
Це юнак, що замріяно любить,
Це дівчина, що вірно кохає,
Це народ, що співає пісні!
Ведучий. Чи всі присутні на нашому святі?
Ведуча
Ні, стривай, іще немає
Головного гостя нині поміж нас.
Зачекалися ми на нього,
Вже йому з’явитись час.
Виходить хлопчик Вересень.
Вересень
Ледве встиг оце на свято,
Мав я клопоту багато
З дітлахами, як завжди.
Підніми усіх, збуди.
З усіма зроби зарядку,
Вмий, ошатно одягни,
Бо ж відвикли від порядку
За канікули вони.
Виряди усіх до школи,
Ще й дорогою гляди,
Бо, бува втечуть куди.
Але, хоч і барився,
Та з дарунками з’явився.
Через поле, гай і ліс
Я до вас дзвіночок ніс.
(Передає дзвінок.)
Стійте-но, заждіть, стривайте!
Я ніде не бачу їх —
Найшановніших на святі
Іменинників моїх.
Тих, хто вперше йде до школи,
Йдуть у світ, найперший клас.
40
KERIVNIK@OSNOVA.COM.UA
Не бувало ще ніколи перше вересня без вас.
Що, скажіть, із ними сталось?
Де поділись новачки?
Чи до школи йти злякались?
Відгукніться, першачки!
Виходять першокласники.
1-й учень
На лінійці стихли враз
І дорослі, й діти.
Це тому, що перший клас
Буде говорити.
2-й учень
В кожне місто і село
Перше вересня прийшло.
Поскликало всіх дівчат,
Поскликало всіх хлоп’ят
І до школи повело.
3-й учень
Яскраве сонечко надворі
Кидає промінці до нас.
Такої радості ніколи
В житті ще не було у нас.
4-й учень
Ми — школярики малі,
Діти рідної землі.
Ми прийшли у перший клас,
Бо науки кличуть нас.
5-й учень
Ми прийшли не лінуватись,
А всього-всього навчатись.
Ну, а пустощі ніколи
Ми не візьмемо до школи.
6-й учень
Нас іменинниками звуть,
Вітають з першим днем навчання.
Знайте: малі не підведуть,
Учитись є у нас бажання.
Ведучий. Поруч з першокласниками стоять ті, для кого
свято першого дзвоника теж особливе, тому що остан-
нє, — це учні 11 класу. Ніби вчора їх такими ж малень-
кими привели батьки до школи, а сьогодні це дорос-
лі юнаки й дівчата. Вам слово, шановні випускники.
Виступ випускників.
1-й учень
З усмішкою згадую той час,
І не забуду у житті ніколи,
Як мене, маленьку, в перший клас
Мама з татом привели до школи.
Я так само, як і ці малі,
Зайчика у ранець пакувала.
Школа — краще місце на Землі!
Тільки я тоді про це не знала...
Видавнича група «Основа» No 8 (141) серпень 2016 р.
2-й учень
От уже й до фінішу наш біг!
Ще ривок — і ляжуть нам під ноги
Сто нових незвіданих доріг,
Що для всіх лежать біля порогу.
Ще ривок, ще рік! Іще ледь-ледь!
І життя доросле нас чекає —
Що ж, дівчата й хлопці, в добру путь!
Час від нас роботи вимагає!
3-й учень
Ми привели собі на зміну
Маленьких учнів — перший клас.
Учіться, любі, на «відмінно»,
Ростіть, мужнійте, в добрий час.
А ми останній рік ідемо,
До школи топчемо стежки.
І теж мужніємо, ростемо,
Сюди ідемо залюбки.
4-й учень
Бо тут навчилися дружити,
Пізнали, де добро і зло.
У школі ми вчимося жити,
Усім нам дуже повезло,
Що в нас такі хороші люди,
Найкращі в світі вчителі!
І вам тут, діти, добре буде,
Це краще місце на Землі!
Юнак
Дорогі першокласники!
Дівчина
Вам для навчання горщик ми даруєм,
І неабиякий, а з глини — оберіг.
Юнак
Туди вкладем усі скарби земнії,
Щоб він вам дійсно допоміг.
Дівчина
Пшеницю й жито, щоб жили
Усі в добробуті, достатку.
Юнак
Чебрець для того, щоби ви
Завжди про Батьківщину мали згадку.
Дівчина
Щоб не хворіли ви ніколи —
Вербову гілочку сюди.
Юнак
Й горобину, щоб від утоми
І кволості вас вберегли.
Дівчина
А щоб завжди були красиві,
То я ромашку принесла.
Для мужності і міцності
Кору із дуба узяла.
41
СЦЕНАРІЇ
Юнак
Щоб не боліли вам голівки,
Із вишні покладемо гілку.
Щоб ви ніколи не старіли,
У яблуні візьмемо силу.
Дівчина
А наостанок ще й часник,
Щоб вберігав од духів злих.
Випускники вручають оберіг першокласникам.
Звучить музика. Вибігають хлопчик і дівчинка.
Хлопчик
Друзі наші, ви рідненькі,
Першокласники маленькі,
В нас халепа, ще й яка —
В школі вкрадено дзвінка!
Ведучий
Хто поцупив?
Дівчинка
Я не знаю!
Та ридаю і ридаю,
Бо уроків не почати.
Де тепер дзвінок шукати?
Хлопчик
Йдіть додому, любі діти,
Ставте під стола портфель.
Не прийдеться вам учитись,
Нещасливий оцей день.
Звучить музика. Другий хлопчик виводить Вередульку.
Вередулька. Ой-ой-ой, відчепися! Куди мене тягнете?
Дівчинка. Так ось хто взяв наш дзвоник!
Хлопчик. Віддавай, Вередулько!
Вередулька. Ні, поки мене у перший клас не візь-
муть, не віддам!
Ведуча. Вередуєш ти справно. А до школи збира-
тися ти вмієш?
Вередулька. А як же! Я ще і вас навчу.
Вдома зранку я накази
Роздаю родині:
— Мамо, дай скоріш сніданок,
Одягни дитину.
— Тату, склав мого портфеля?
— Бабо, розчеши-но!
— Діду, ти завів мотора?
Садови в машину,
Виряджайте вже до школи
Вашу дорогу дитину.
Ну що, зарахуєте мене у перший клас? Тоді
віддам дзвоника.
Дівчинка. І що нам робити? Така вередлива нам
у школі не потрібна!
WWW.OSNOVA.COM.UA
1-й хлопчик. Але без дзвоника ніяк новий навчаль-
ний рік не розпочати.
2-й хлопчик. Вихід є! Вередулько, обіцяй, що про
всі капості та лінощі ти забудеш і перетворишся
на чемну й виховану дівчинку, справжню ученицю.
І тоді ми приймемо тебе у нашу дружну шкільну
родину.
Вередулька. А по-іншому ніяк не можна?
Ведучий. Ні.
Вередулька. Що ж робити, обіцяю. Тримайте ваш
дзвоник!
Вередулька віддає дзвоника.
Ведуча
Шкільне життя... Неважко зрозуміти,
Щоб потім бути з успіхом на «ти»,
Невтомна праця, досвід і освіта —
Стежки до будь-якої висоти!
Ведучий
І хай у світі стались певні зміни,
Багато є проблем і запитань.
Але слова «освічена людина»
Не гірші різних титулів і звань!
Ведуча
Хто ж присвятив життя шляхетній справі?!
Хто докладав зусилля чималі?!
Порадники — вимогливі й ласкаві —
Зі святом знань вас, любі вчителі!
Звучить музика. Учні вітають учителів.
Ведучий
Ціле літо школа нас чекала,
Чепурилась, щоб зустріти нас.
Так багато знань приготувала
В добру путь! Настав навчання час.
Ведуча
Здрастуй, школо! Здрастуй, школо!
Сяють усмішки навколо,
Першовересень строкатий
Всіх дітей вітає з святом.
День і справді незвичайний —
Розпочався рік навчальний!
Звучить Державний гімн України.
Ведучий
Прекрасна і світла у нас Батьківщина —
Великий і спільний наш дім.
Щоб дітьми пишалася вся Україна,
Нам треба учитися всім.
Ведуча. Ласкаво просимо всіх до країни знань!
На цьому наше свято закінчене.
Конспект першого уроку "Любіть Україну..."
«СВОЮ УКРАЇНУ ЛЮБІТЬ…»
Н. М. Довбій, Шелудьківський ліцей ім. Ю. Є. Кравцова, Харківська обл.
Мета: розширити знання учнів про рідну державу; розвивати прагнення бути свідомими
громадянами України та її патріотами; формувати переконання в нетлінності духовних
скарбів народу, повагу до символів України, своїх батьків; спонукати учнів до
усвідомлення ними необхідності бути корисними своїй державі; виховувати любов до
рідної землі, своєї держави, почуття національної гордості та патріотизму.
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
Вступне слово вчителя
Учитель. Добрий день, дорогі діти! Ось і промайнуло чергове шкільне літо. Для когось
воно запам’яталося туристичними походами й вечірнім багаттям, а хтось мандрував
стежинами рідного краю, відпочивав на річці чи в бабусі. Дуже прикро, що для частини
українських дітей це літо стало пекучим болем: бо хтось із них втратив свою рідну
домівку, хтось залишився без тата, брата, дідуся, які є учасниками АТО і захищають нашу
Батьківщину, її цілісність.
Звучить пісня про Україну.
ІІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА
Учитель. Кожна людина завжди з великою любов’ю і душевним трепетом згадує місце, де
народилася, де минуло її дитинство. Родинне вогнище — маленька батьківщина кожної
людини, де живуть її мама, тато, бабусі, дідусі, сестри, брати. І якщо скласти маленькі
батьківщини кожного з нас — утвориться велика держава Україна.
Що таке Україна? (Відповіді учнів.)
Учитель. Україна… Золота, чарівна сторона. «Земля, рясно уквітчана, зеленню
закосичена...» Вдумайтеся, діти, скільки глибини в цьому мелодійному слові… Це золото
полів, бездонна синь зачарованих небес, тихі плеса річок, сині очі озер і ставків. Це
безмежні ліси, зелені долини й луки, Карпатські вершини і синя даль Дніпра, Донецькі
простори і зоряний Південь, Полісся і Крим, білі українські хати і велич міських
краєвидів, усе це — наша Україна.
Горнусь до тебе, Україно,
Як син до матері, горнусь.
За тебе, рідна і єдина,
Щодня я Богові молюсь.
Звучить Державний Гімн України (муз. Михайла Вербицького, сл. Павла Чубинського).
Учитель. Давня легенда розповідає, що на світанку нашої землі Бог оглядав творіння рук
своїх і, натомившись, вирішив перепочити. Земля, де опустилися Бог з ангелами, була
вельми багатою на сонце, на звірів та пташок. А найбільше сподобалися Богові люди того
краю. До якої хати не заходив він зі своїми супутниками, усюди їх зустрічали хлібом-
сіллю. Так сподобалася Богові та місцина, що він став часто сюди навідуватися зі
словами: «Рушаймо у край!» Кажуть, відтоді і пішла назва нашої держави — Україна.
А які легенди відомі вам? (Відповіді учнів.)
Учитель. Кожен із нас вкладає в поняття «Батьківщина», «рідний край» щось своє,
особисте. Любов Забашта, відома українська поетеса, усвідомлює це так:
Є щось святе в словах «мій рідний край».
Для мене — це матусі пісня ніжна,
І рідний сад, від квіту білосніжний,
І той калиновий у тихім лузі гай.
Для мене — це твої стежки й мої,
В містах і селах стоптані любовно,
Й пісень людські прозорі ручаї, —
Усе, що серцю рідне невимовно.
Його історія… В ній скільки гіркоти!
І тим рідніш мені ти, краю рідний,
Що вже назад поламані мости,
І день встає, як райдуга, погідний.
Пшеничний твій колос.
І душу мені засіває зерно.
Моя Україно, колиско-калино,
Пізнати тебе мені щастя дано.
З тобою розлука — гірка моя мука,
Печаль журавля, без гнізда в чужині.
Моя Україно, білявко-хатино,
З твойого вікна світить доля мені.
Учитель. Україна… Рідний край… Золота чарівна сторона. Скільки ніжних, лагідних слів
придумали люди, щоб висловити свою палку любов до краю, де народились і живуть.
З давніх-давен линули по світу слова про Україну, про її щирий, веселий і працьовитий
народ, про «лани широкополі, і Дніпро, і кручі, гаї зелені».
Рідний край… Він починається від батьківського порога, стежини, стрункої тополі,
барвінку, який ніжно стелиться садочком. Найсвятішими для кожного з нас є слова
Україна, Батьківщина.
У всіх людей одна святиня,
Куди не глянь і не спитай,
Рідніша їм своя пустиня,
Аніж земний в пустині рай.
Нема без кореня рослини,
А нас, людей, — без Батьківщини.
Звучить пісня «Україночка» (муз. Г. Татарченка , сл. А. Демиденка).
Учениця (вбрана в український одяг)
Я — Україна, я — страдниця-мати,
Яка споконвіку була у ярмі.
Турецькім, російськім…
Та всіх не назвати,
Бо зайди є різні, а муки — одні.
Не тільки чужинці мене шматували,
Були і свої в нас жорстокі тирани.
Вони видавали укази й закони,
Тому і загинуло всіх нас мільйони.
Немов маля, що в муках народилось,
У долі, радості і різних неладах, —
Так я з неволі відродилась
І намагаюся стояти на ногах.
Ще зовсім молода і непокірна,
А на чолі — блакитно-жовтий стяг,
Прошу мені служити вірно,
Нехай Господь благословить мій шлях.
Учитель. Кожна країна світу обов’язково має свої символи. Кольори українських символів
— це кольори природи, яку завжди любили українці: золотистий степ, синє небо, синє
море, ріки з жовтим очеретом і рудими скелями. Чисте небо України — символ миру та
пшеничне поле — символ достатку.
Національним гімном України стала пісня Михайла Вербицького на слова Михайла
Чубинського «Ще не вмерла України».
Та крім офіційних державних символів Україна має ще й народні. Які?
Учень. Звісно, скажеш одне тільки слово «Україна» — і в уяві обов’язково постають
тополя в полі, «хрущі над вишнями», калина в лузі, верба край долини… Калина в Україні
— символ рідної землі і вічної пам’яті про тих, хто у мужній боротьбі віддав своє життя за
щастя і волю народу, тому й садять її на могилах загиблих. Якщо троянди і виноград, за
словами М. Рильського, — красиве і корисне, то калина символізує духовний потяг до
рідної землі, свого берега, своїх традицій. «Пам’ятай же, сину, що казала мати: “Посади
калину біля своєї хати”».
Які ще рослини-символи вам відомі? А птахи? (Відповіді учнів.)
Учитель. Хліб і рушник — одвічні людські символи. Хліб-сіль на вишитому рушнику
були ознакою гостинності українського народу. Хліб на столі... Хай завжди він буде в
хаті, прикрашений вишитим рушником. А найпершою молитвою нашою хай буде хвала
хлібові, прохання, щоб він не зачерствів, бо, як мовить народ, коли черствіє хліб, то
черствіють і душі…
За народним звичаєм стрічаєм,
Як здавен ведеться на віку,
Ми гостей пшеничним короваєм
На чудовім тканім рушнику.
Хай рясніють квіти малиново,
Пахне хай духмяно коровай.
Щоб і дар земний, і щире слово
Ви відчули, завітавши у наш край.
Учитель. Говорячи про символи, ми не можемо не згадати про рушник. Візерунки
рушників несуть красу із глибини віків. Недарма в народі говорять: «Тримай хату, як у
віночку, а рушник — на кілочку». І ще: «Хата без рушників, як родина без дітей». А
подивіться, де висять рушники. Над вікном і над дверима, на покутті — це обереги від
усього злого, що може зайти в дім. Рушник... Він пройшов крізь віки. І хотілося, щоб цей
символ завжди прикрашав нашу оселю, був ознакою великої любові й незрадливості.
«Хай стелиться вам доля рушниками!» — казали, бажаючи людині щастя.
Вікторина «Знавці нашої культури»
Кольори нашого державного прапора. (Жовтий і синій)
Розкажіть перші рядки національного Гімну. (Ще не вмерла…)
Старовинний обряд славлення різдвяних свят піснями. (Коляда)
Кущ, оспіваний в українських народних піснях, символ дівочої вроди. (Калина)
Дерево — символ, з яким в українських народних піснях і переказах порівнюють
струнких дівчат. (Тополя)
Чим прикрашають голову українські дівчата? (Вінок)
Національний символ України. Матері дарують його своїм дітям на щастя та долю,
відряджаючи в далеку дорогу. (Рушник)
Учитель. Великі й складні завдання покладаються сьогодні на кожного громадянина
України, а громадяни України — це кожен з нас, це люди, які живуть в Україні та є
патріотами своєї держави.
Не розчаровуйсь в Україні,
Немає єдності у нас,
То наша головна провина
За весь неволі довгий час.
Не розчаровуйсь в Україні,
А розумій її печаль.
Що робиш ти для неї нині —
У себе спершу запитай.
Не розчаровуйсь в Україні.
Вона — свята, а грішні — ми.
В її недолі часто винні
Її ж бо дочки і сини.
Не розчаровуйсь в Україні,
Ідеї волі певним будь,
Бо тільки той є справжнім сином,
Хто вміє неньки біль збагнуть.
Не розчаровуйсь в Україні,
Вір, що мине важка пора,
Розквітне пишний цвіт калини
В садах достатку і добра!
Учитель. Свідомість українців постійно змінюється. Плинуть роки, народжуються нові
покоління. Кожне наступне дивиться на минуле очима свого часу. Майдан та Революція
Гідності вразили не тільки Україну, а й увесь світ. Зігріта палкими серцями мільйонів
українців з усіх регіонів, незалежна демократична держава Україна продемонструвала
Європі й усьому світові, що українці — міцна духом волелюбна нація, яка навчилася
поважати себе і яка зуміла відстояла свій демократичний вибір. Це рік єднання,
пробудження і консолідації українського народу. Майдан став центром революції, місцем
правди і свободи, площею добра, тепла, дружби, любові, братерства й гідності. Наші серця
стали частиною могутнього серця. Наші голоси — нотами потужного гімну волі. У
пам’яті людей назавжди молоді патріоти нашої держави. Невідомий автор, мабуть,
очевидець тих страшних подій, присвятив тим, хто загинув на Майдані, поезію.
ГЕРОЯМ НЕБЕСНОЇ СОТНІ
Як журавлі, що ринули у небо,
Покинувши цей грішний світ,
Лишили по собі кривавий
Та героїчний слід…
Вони не думали, що буде,
Не думали про щастя чи добро.
Вони ішли… Ішли назустріч смерті,
І страху зовсім не було.
Небесна Сотня — герої незборені,
Найкращі, найвідважніші сини,
Яскравим сяйвом в небі засвітились,
Щоб інші мріяли, любили і жили.
Учитель. Утім, такі події єднають усіх, з роками набуваючи дедалі більшого значення.
Настав той час, коли кожен українець мав зробити вибір: або ти станеш рабом, або будеш
вільною людиною і житимеш у вільній державі. 23 роки Незалежності Україна, на щастя,
не знала війни. Але війна не обійшла нашу державу сьогодні. Нещодавно ми не знали
дуже багатьох слів, пов’язаних із війною, тепер же мирне небо опалене полум’ям війни.
Ще зовсім недавно ми не особливо звертали увагу на слова «Слава Україні — Героям
слава!», а у наш час вони набули нового реального, непідробного святого змісту.
Наразі всім зрозуміло, кому ці слова адресовані, і ні в кого немає сумнівів, що ці герої —
це наші хлопці, чоловіки, це мужні воїни, що зі зброєю в руках захищають східний кордон
України, це лікарі, які виривають поранених у АТО з лап смерті, ставлять їх на ноги, це
волонтери, на плечах яких тримається забезпечення нашої армії продуктами,
обмундируванням, медикаментами та багато чим інши м, украй необхідним у щоденній
ратній праці солдата. Зрештою, це всі ті, хто пожертвував хоча б краплиною своїх статків
заради України, заради її майбутнього.
Війна. Найважче, найгірше випробування. Те, що зруйнувало мирне життя. На захист
своєї Батьківщини піднявся весь народ. Усі, хто може тримати в руках зброю, — воюють.
Інші не покладаючи рук працюють заради перемоги.
На Сході точаться криваві бої. Там вирішується доля і майбутнє України. Ми знаємо, що
ми — єдині, що перемога буде за нами.
Єдина Україна — іншого шляху в нас немає.
Сьогодні на вокзалі бачила солдата…
Стояв один — його ніхто не проводжав:
Квиток на схід, рюкзак і плащ-палатка,
Немов він сам від себе на війну тікав.
Сумний, стурбований, глибокий,
Задумливо і мужньо в самоті стояв,
Хоч перед ним дорога — світ широкий,
Але він стежку свою власну вже обрав.
Не в далі дальнії, щоб щастя пошукати,
Не в ті незвідані, чудові й радісні краї,
А в пекло — смерті в зуби їде заглядати —
Боротися за волю на своїй землі!
І шкода стало невідомого солдата:
Він сам — та й я нікого вже не жду,
Тому тепер на нього буду я чекати,
Тепер я в Бога за усіх самотніх попрошу!
«Не полишай одних в скруту годину,
Дай мужності, надії й сили їм пошли!
Дружині — чоловіка, матері — дитину,
І сестрі — брата, прошу, рідного верни!»
Я мовчки проведу тебе, коханий, брате, сину,
Й чекати буду рідного тебе з війни…
Тепер ти просто зобов’язаний й повинен,
Живим та неушкодженим прийти!
У цій війні народжуються герої. Вони бачать смерть в обличчя. Вони багато чого
зрозуміли. Та й ми зрозуміли, що для мирних жителів найбільше зло — це коли на твоїй
території перебувають громадяни іншої держави. Бо, за будь-яких законів, той, хто
перебуває на чужій території, ризикує стати носієм свавілля.
Час спливатиме, але дуже важливо, щоб юні знали і пам’ятали про тих, хто, не жаліючи
здоров’я і життя, воює за незалежність країни. Народжені жити, любити, творити пішли з
життя, для них війна закінчилася не салютом, а свинцем у серці. Вони заповіли нам
берегти, пам’ятати і любити свою Батьківщину. Завдання нашого покоління — не забути
людей, які прославили Україну своїм героїзмом.
Хвилина мовчання.
Учитель. Так, герої не зникають. Вони передають наступним поколінням естафету своїх
героїчних справ. Нехай минають роки, але ми завжди будемо чути їхні голоси, що кличуть
нас до боротьби за мир. Нашу Батьківщину, нашу Україну зламати не можна. Наче
казковий птах, вона відроджується з попелу, розправляє гордо крила, стає міцнішою,
сильнішою, кращою.
Хай живе Україна! Слава Україні — Героям слава!
Ми — Українці! Це звучить гордо. Нам пощастило народитися на мальовничій, щедрій
Якою ви бачите нашу країну в майбутньому? (Відповіді учнів)
Слова, що йдуть від серця, — найщиріші і найтепліші. Тому настав час скласти
колективний вірш про Україну зі щирих і теплих слів. Я почну, а ви добиратимете останнє
слово другого рядка в риму.
ВІРШ ПРО УКРАЇНУ
Ось небо блакитне і сонце в зеніті!
Моя Україна найкраща у… (світі!)
Моя Україна — це ліс і озерця,
Безмежні степи і чарівні… (джерельця).
Красиві пейзажі і гори високі,
Маленькі струмочки і річки… (глибокі).
Сади чарівні, мальовничії села,
Моя Україна — це пісня... (весела).
Це щира, багата, як світ її мова,
Крилата така, мелодійна… (чудова).
Її обереги — верба і калина,
Найкраща у світі — … (моя Україна).
Бо нам найрідніші Вітчизна і мати.
То як же нам, дітям, її не кохати?
Моя Україна — козацькая слава!
Така волелюбна і мирна… (держава).
Вона дорога нам, і рідна, і мила,
Бо світ перед нами, як мати… (відкрила).
Вітчизна свята, дорога Україна,
Для кожного з нас ти у світі — … (єдина).
Учитель. Друзі, хочеться, щоб кожен із вас завжди відчував себе частинкою нашої славної
держави. Зрозумійте, що ви — її сьогодення і майбуття, саме ви творите долю
Батьківщини. У кожного з вас є можливість зробити свій внесок у її розвиток. Якщо
будемо жити в злагоді, братерстві, будемо поважати, розуміти, підтримувати одне одного,
якщо у кожного в серці буде гордість і любов до своєї землі, — наша Україна розквітне.
Тож побажаймо всім нам жити в Україні — єдиній країні! Україна — наш спільний дім.
Тож маємо дбати всі, щоб були в ній добробут і лад, мир і злагода, вічна краса. Усі ми
повинні усвідомити: своє, рідне — це не тільки хата й подвір’я, а й вулиця, село чи місто,
де ти живеш, ліс і річка, степ і море. Якби кожен це пам’ятав, — чи були б засмічені
лісосмуги, ниви і шляхи, отруєні водоймища, понівечені насадження, понищені святині?
Якби кожен це розумів і пам’ятав, не розпочалась би війна на Сході, не був би
анексованим Крим…
Відеозапис «Молитва до України» (у виконанні Руслани Лижичко).
Учитель. Наша рідна Україна живе. Вона цвіте каштановим цвітом, молодіє вербовими
гілками, співає солов’їним голосом і говорить своєю рідною мовою. Вона, як тополя,
гордо стоїть серед Європи. І цей край ми повинні зробити найпрекраснішим. Бо це —
наша рідна земля, яка дає нам силу, наснагу, життя.
Україна в нас одна, а сила наша — в єдності.
У єдності — народу сила.
Від Заходу вкраїнського й до Сходу
Ми єдності ланцюг протягнем знов,
Посієм між людьми священну згоду.
Ми разом! Це основа всіх основ.
Тепло сердець здолає ворожнечу,
І об’єднає всіх свята мета:
Тримаймось разом. Ми — велика сила.
Й не забуваймо: Батьківщина в нас одна.
Тут бились прадіди, зросили землю кров’ю,
Чужинців проганяли раз у раз.
Вороже зло ми переможемо любов’ю,
Нам об’єднатись заповів пророк Тарас.
І заспіває знову Україна,
І оживе її свята земля.
І пам’ятаймо: тільки в єдності — народу сила
То ж стали золотими ці слова.
Дмитро Посільський
Звучить пісня В. Крищенка «Україна».
